Шановні колеги!

Розміщуємо на сторінці Асоціації алергологів України переклад важливого документа WAO (World Allergy Organization) «IgE allergy diagnostics and other relevant tests in allergy, a World Allergy Organization position paper» (2020). Основною лінією даних рекомендацій залишається класичний підхід до специфічної діагностики алергічних захворювань, який полягає у використанні шкірних прик-тестів та лабораторних методів діагностики з алергенами. Так, для алергічного захворювання, яке перебігає за негайним типом та опосередковане IgE, шкірні тести все ще вважаються підходом першої лінії для визначення алерген-специфічних антитіл IgE. Тестування шкіри вважається простим, безпечним, надійним в умілих руках методом, результати якого відтворюються при використанні стандартизованих екстрактів. В якості додаткових або альтернативних діагностичних методів є визначення in vitro сироваткового IgE з використанням високоочищених або рекомбинантних алергенів в одноразовому (з одним конкретним причинно-значущим алергеном) або мультиплексному (з багатьма алергенами) режимах.

Одноразова стратегія чітко пов’язана з класичним підходом «зверху вниз»: пацієнт оглядається алергологом, проводиться шкірний прик-тест з алергенами, потім, якщо необхідно, тестуються специфічні IgE для обраної панелі алергенів і далі дослідження може поглиблюватися з використанням компонентів алергену, щоб отримати максимально точну картину профілю IgE.

Але зовсім недавно в діагностиці алергопатології був запропонований інший, так званий підхід «знизу вгору». Спочатку пацієнти проходять скринінг з використанням великої групи алергенів, і на підставі цих результатів алерголог лише потім вирішує, скільки і яких інших компонентів потрібно перевірити, щоб підтвердити діагноз алергічного захворювання і запропонувати пацієнту відповідне лікування. Найбільш специфічними для визначення в крові IgE є методи імуноаналізу, які включають імуноферментні (ELISA), флюороімуноферментні (FEIA), хемілюмінесцентні та радіоалергосорбентний методи аналізу (RAST). З 2010 року Національний інститут алергії та інфекційних захворювань (NIAID) / Національні інститути здоров’я (NIH) рекомендували припинити використання RAST в якості діагностичного інструменту для визначення алергії на користь більш чутливих флуоресцентно-мічених ферментних методів. Завдяки наявності серйозної доказової бази (більш ніж 4000 наукових публікацій), які демонструють клінічну цінність методу, ImmunoCAP в даний час вважається «еталонним стандартом» для тестування рівня IgE in vitro. Важливо, що результати, які були отримані за допомогою мікрочіпів алергенів ISAC (мультиплексний підхід), добре корелювали з одноплексними результатами ImmunoCAP. Для інших технологій лабораторної діагностики гіперчутливості до алергенів такі співставлення також наведені в поодиноких публікаціях. Мікрочипова технологія ALEX теж може бути використана в якості стратегії діагностики алергії «знизу вгору».

Не зважаючи на різноманітність доступних на сьогоднішній день методів дослідження in vitro, головний месседж позиційного документу WAO – це визнання шкірних прик-тестів як найбільш достовірного підходу першої лінії в специфічній діагностиці алергічних захворювань.

Прошу Вас звернути увагу на цей документ, який викладений на сторінці сайту Асоціації алергологів України в оригіналі та перекладі, і користуватися цими рекомендаціями у роботі. З повагою, Зайков Сергій.